Вечеря, закопана на світанку

Біля невеликого озера, вкритого парою, Поллі знайшла ряд великих горщиків поруч із глибокими ямами в чорній землі. Кухар у товстому фартуху опускав на мотузці запечатаний горщик у кожну яму. Поллі сіла поруч подивитися, бо їй було цікаво, що варто готувати в ямі в землі.

Near a small lake covered in steam, Polly found a row of big pots next to deep holes in the black ground. A cook in a thick apron lowered a sealed pot into each hole using a rope. Polly landed nearby to watch, curious what could be worth cooking in a hole in the ground.

Кожен горщик був повний м'яса, ковбаси, капусти й овочів. Ями нагріває знизу вулкан, приблизно так само гаряче, як окріп. Вогонь тут не використовують зовсім. Тепло йде тільки з глибини, крізь тріщини, обкладені кам'яними кільцями ще давно.

Each pot was full of meat, sausage, cabbage, and vegetables. The holes are heated from below by the volcano, to about the same heat as boiling water. No fire is used at all. The heat comes only from deep underground, through cracks marked with stone rings long ago.

Кухар показав Поллі, переважно руками, що горщики лишаються в землі шість чи сім годин. Поки люди чекають, вони йдуть до озера або в містечко. Потім вони повертаються, щоб викопати свою вечерю.

The cook showed Polly, mostly with his hands, that the pots stay buried for six or seven hours. People go visit the lake or the town while they wait. Then they come back to dig up their dinner.

Коли перший горщик дістали, вгору піднялася густа пара, і запах готового м'яса наповнив повітря. Поллі не лишилася їсти, але дивилася, як кухар несе горщик, гордий стравою, яку зварила гора.

When the first pot came out, thick steam rose up, and the smell of cooked meat filled the air. Polly did not stay to eat, but she watched the cook carry the pot away, proud of a meal the mountain had cooked.