Два кілограми терпіння

У суботу вранці Ана вперше пішла на ринок. Вона хотіла купити фрукти та овочі на тиждень. Ринок був повний людей, голосів і яскравих кольорів.

On Saturday morning, Ana walked to the market for the first time. She wanted to buy fruit and vegetables for the week. The market was full of people, voices, and bright colors.

Вона зупинилася біля маленького прилавка з помідорами. «Скільки коштує?» — запитала вона. Старий чоловік за столом подивився на неї. «Для салату чи для соусу?» — сказав він. Ана не знала, що відповісти.

She stopped at a small stand with tomatoes. "How much, please?" she asked. The old man behind the table looked at her. "For salad or for sauce?" he said. Ana did not know what to answer.

«Для салату», — нарешті сказала вона. Чоловік похитав головою. Він показав на одну коробку. «Ці для салату. Тверді. Гарний колір». Він показав на іншу коробку. «Ці для соусу. М'які, дуже червоні, солодкі». Він усміхнувся. «Різні помідори — різна робота».

"For salad," she said finally. The man shook his head. He pointed at one box. "These for salad. Firm. Good color." He pointed at another box. "These for sauce. Soft, very red, sweet." He smiled. "Different tomato, different work."

Ана купила по кілограму з кожної коробки. Чоловік обережно загорнув їх у папір. Він подарував їй маленький лимон. «Для вашого салату», — сказав він.

Ana bought one kilo from each box. The man wrapped them carefully in paper. He gave her a small lemon as a gift. "For your salad," he said.

Коли вона повернулася додому, то сіла за кухонний стіл і подивилася на свою сумку. Їй здалося, що вона купила щось більше, ніж просто помідори.

When she got home, she sat at the kitchen table and looked at her bag. She felt like she had bought more than tomatoes.