Повільне серцебиття дерев

Уночі, в цілковитій нерухомості, науковці спрямували лазери на ряди дерев і чекали. Те, що вони побачили, було схоже не так на рослину, як на сплячу тварину: повільний рівний пульс, що піднімається й опадає кожні кілька годин і проходить крізь усе дерево одразу.

At night, in complete stillness, scientists pointed lasers at rows of trees and waited. What they found looked less like a plant and more like a sleeping animal: a slow, steady pulse, rising and falling every few hours, moving through the entire tree at once.

Гілки зміщувалися вгору й униз приблизно на сантиметр, ритмічно, ніби все дерево ледь помітно дихає. Дослідники тепер припускають, що сам стовбур може активно стискатися й допомагати гнати воду вгору внутрішніми трубками, які називають ксилемою, а не просто покладатися на пасивне всмоктування. На відміну від людського серця, яке б'ється сімдесят чи вісімдесят разів на хвилину, пульс дерева може робити один цикл кілька годин.

Branches shifted up and down by roughly a centimetre, rhythmically, as if the whole tree were gently breathing. Researchers now believe the trunk itself may be actively squeezing, helping push water up through internal tubes called xylem rather than simply relying on passive absorption. Unlike a human heartbeat, which repeats around seventy or eighty times a minute, a tree's pulse can take several hours to complete a single cycle.

Дивна думка: цілий сад дерев, і кожне пульсує за власним, украй повільним розкладом, зовсім непомітно, якщо тільки ви не дивитеся в темряві з потрібним приладом.

It is a strange thought: a garden full of trees, each one quietly pulsing on its own private, extremely slow schedule, completely invisible unless you happen to be watching in the dark with the right kind of instrument.