Перше світло в селі

Пізно вночі село темне і тихе. Кожен будинок спить. Вулиці порожні, а вікна чорні. Але на одній маленькій вуличці горить одне світло. Воно йде з вікна пекарні, єдиного місця, що не спить у всьому сплячому містечку.

Late at night, the village is dark and quiet. Every house is asleep. The streets are empty, and the windows are black. But on one small street there is a single light. It comes from the window of the bakery, the only place awake in the whole sleeping town.

Третя година ночі, і пекар уже за роботою. Він розпалює велику піч і годує її дровами, поки вона не розжариться. У повітрі витає борошно, і піднімається пара, коли перші хлібини потрапляють у піч. Теплий запах свіжого хліба починає наповнювати крамницю. Повільно він просочується за двері і вниз порожньою вулицею, де ще нікому не прокинутися, щоб його відчути.

It is three in the morning, and the baker is already at work. He lights the big oven and feeds it wood until it glows. Flour floats in the air, and steam rises as the first loaves go in. The warm smell of fresh bread begins to fill the shop. Slowly, it drifts out the door and down the empty street, where no one is awake yet to notice it.

До шостої ранку село починає прокидатися. Люди розплющують очі під запах теплого хліба. Вони йдуть до пекарні, де світло горіло всю ніч, і знаходять полиці, повні свіжих хлібин. Пекар вручає їм хліб втомленими, щасливими очима. Його довга ніч стає теплим, м'яким початком дня для всіх інших.

By six in the morning, the village starts to wake. People open their eyes to the smell of warm bread. They walk to the bakery, where the light has been on all night, and they find the shelves full of fresh loaves. The baker hands them their bread with tired, happy eyes. His long night becomes the warm, soft start of everyone else's day.