Туман змикається за нею

Останнього пообіддя Поллі летіла високо над узбережжям. Під нею були чайні поля, озера в кратері й тихий ліс. Острів виглядав як старі вулкани, що досі повільно зеленіють.

On her last afternoon, Polly flew high above the coast. Below her were the tea fields, the crater lakes, and the quiet forest. The island looked like old volcanoes, still slowly turning green.

Човни поверталися в гавань. Уздовж узбережжя засвітилися вогні. Від берега пахло димом.

Boats went back to the harbor. Lights came on along the coast. Smoke smell drifted up from the shore.

З моря прийшов туман. Він укрив кратер, потім чайні поля, потім гавань. Поллі вже бачила таке раніше.

Fog came in from the sea. It covered the crater, then the tea fields, then the harbor. Polly had seen this before.

Вона полетіла над водою. Позаду неї острів і далі готував вечерю під землею і вирощував чай. Маленький сірий птах був у безпеці у своєму лісі.

She flew out over the water. Behind her, the island kept cooking dinner underground and growing tea. A small grey bird stayed safe in its forest.