This Blue Exists in One Place

You are standing on a beach of grey stones in the southwest of the Dominican Republic. There is almost no sand here. You turn the pebbles over with your foot, the way everybody does, and then one of them stops you. It is blue. Not painted, not glass. Blue the whole way through.

Ти стоїш на пляжі з сірого каміння на південному заході Домініканської Республіки. Тут майже немає піску. Ти перевертаєш камінці ногою, як робить кожен, і раптом один з них зупиняє твій погляд. Він синій. Не пофарбований, не скляний. Синій наскрізь.

The stone is called larimar, and there is exactly one place on Earth where it comes out of the ground: a single hillside in the mountains above this coast. People have searched for a second one for fifty years and nobody has ever found it. The men who dig it out work with hand tools and buckets on ropes, because a machine would smash the very thing they came for.

Цей камінь називається ларімар, і на всій Землі є лише одне місце, де він виходить з землі: один-єдиний схил у горах над цим узбережжям. Люди шукали друге таке місце п'ятдесят років, і ніхто його так і не знайшов. Чоловіки, які видобувають камінь, працюють ручними інструментами й відрами на мотузках, бо машина розтрощила б саме те, заради чого вони прийшли.

The name is not old. In nineteen seventy four a man called Miguel Méndez followed the blue pebbles up a river until he found where they were falling from, and he named the stone after his daughter Larissa and the Spanish word for the sea. If you ever buy one, look hard at the colour. The deeper the blue, the further down that hill somebody had to go.

Ця назва не давня. У тисяча дев'ятсот сімдесят четвертому році чоловік на ім'я Мігель Мендес пройшов уздовж річки за синіми камінцями, доки не знайшов місце, звідки вони падали, і назвав камінь на честь своєї доньки Лариси та іспанського слова, що означає море. Якщо колись купиш такий камінь, уважно подивись на колір. Що глибший синій відтінок, то далі вглиб схилу комусь довелося спуститися.