Зібрання на шхерах

Човном до скель пливти недовго. Скелі низькі й мокрі. На них лежали сірі тюлені. Вони нічого не робили.

The boat to the rocks is short. The rocks are low and wet. Grey seals lay all over them. They were not doing anything.

Поллі вибрала великого тюленя. "Скільки людей у вашій родині?" запитала вона. Він довго думав. Усі на цій скелі, сказав він. І всі на сусідній.

Polly chose a big seal. "How many are there in your family?" she asked. He thought for a long time. Everyone on this rock, he said. And everyone on the next one.

"У вас є брати чи сестри?" Майже напевно, сказав він. Він не знав, хто саме. На Оркнейських островах щороку народжується близько двадцяти двох тисяч малят тюленя.

"Do you have any brothers or sisters?" Almost certainly, he said. He did not know which ones. Orkney has about twenty-two thousand seal pups every year.

Поллі спробувала фразу. "Я хочу сьогодні провести час із родиною." Тут це прозвучало дивно. Тоді вона спробувала: "Хоч ми й живемо далеко одне від одного, ми завжди підтримуємо зв'язок." Оце ближче, сказав тюлень.

Polly tried a phrase. "I want to spend time with my family today." It sounded strange here. Then she tried, "Even though we live far apart, we always keep in touch with each other." That is closer, the seal said.