Number Forty-Seven

Carla cuts her hand. She washes dishes at home. She goes to the clinic. She gets a number: forty-seven.

Карла ріже руку. Вона миє посуд удома. Вона йде в поліклініку. Вона отримує номер: сорок сім.

The screen shows thirty-one. The room is full. A man reads a magazine. A father holds a baby. A teenager looks at his phone.

Екран показує тридцять один. Кімната повна. Чоловік читає журнал. Батько тримає немовля. Підліток дивиться на телефон.

The numbers change slowly: thirty-two, thirty-three, thirty-six. They do not go in order. Carla waits.

Номери змінюються повільно: тридцять два, тридцять три, тридцять шість. Вони йдуть не по порядку. Карла чекає.

After one hour, the screen shows forty-seven. Carla goes in. The doctor looks at her hand. "It is small," he says. "Clean it two times a day."

Через одну годину екран показує сорок сім. Карла заходить. Лікар дивиться на її руку. "Це дрібниця," каже він. "Мийте її двічі на день."

Carla leaves. The room is almost empty. The teenager is gone. The baby is awake.

Карла йде. Кімната майже порожня. Підлітка вже нема. Немовля не спить.