Дев'яностоденний ячмінь

У барі в Керкволлі стояло п'ять столів і горів вогонь. Двері відчинялися на вулицю з сірого каменю, у верхньому кінці якої стоїть собор. Поллі сіла за стіл найближче до тепла. "Можна меню?" запитала вона. На картці було менше страв, ніж вона очікувала, і більше місцевих.

The bar in Kirkwall had five tables and a fire. The door opened onto a street of grey stone with the cathedral at the top. Polly took the table nearest the heat. "Can I see the menu?" she asked. The card had fewer things on it than she expected, and more of them local.

"Що б ви порадили?" Господинею була чапля. Вона одразу порадила банок. Ячмінь бере вирощують тут століттями. Його називають дев'яностоденним, бо він достигає достатньо швидко для короткого північного літа. З його борошна виходить плаский темний банок.

"Could you recommend a good dish?" The owner was a heron. She recommended the bannock at once. Bere is a barley they have grown here for centuries. People call it the ninety-day barley, because it ripens fast enough for a short northern summer. Ground into meal, it makes a flat, dark bannock.

"У вас є вегетаріанські страви?" запитала Поллі. Чапля показала на той самий рядок у картці. Банок, масло й кроуді, м'який сир, який на тутешніх фермах робили завжди. Те саме зерно йде й на винокурню під вежею, що працює з тисяча сімсот дев'яносто восьмого року.

"Do you have vegetarian options?" Polly asked. The heron pointed at the same line on the card. Bannock, butter and crowdie, the soft cheese the farms have always made. The same grain also goes to the distillery under the tower, working since seventeen ninety-eight.

"Можна рахунок, будь ласка?" сказала Поллі, коли тарілка спорожніла. Чапля не поспішала його нести, а це комплімент. Надворі вітер ущух до того, що острови називають затишшям. Поллі пішла вгору сірою вулицею до червоного собору.

"Can we get the bill, please?" Polly said when the plate was empty. The heron took her time bringing it, which is a compliment. Outside, the wind had dropped to what the islands call still. Polly walked up the grey street toward the red cathedral.