The Lunch That Never Ends

In Spain, lunch does not end when the food ends. The plates are empty. The waiter takes them away. And nobody stands up. The family stays at the table and talks. One hour. Two hours. Sometimes more. Tag a friend who can talk for three hours at the table.

В Іспанії обід не закінчується, коли закінчується їжа. Тарілки порожні. Офіціант забирає їх. І ніхто не встає. Родина сидить за столом і розмовляє. Одну годину. Дві години. Іноді більше. Познач друга, який може говорити за столом три години.

This time has a special name in Spanish, sobremesa. It means the time at the table after the meal. There is coffee. Maybe a small sweet. But the important thing is the talking. Stories, jokes, family news, football. The afternoon goes slowly, and that is the point.

Цей час має особливу назву іспанською, собремеса. Це означає час за столом після їжі. Є кава. Можливо, маленька солодка страва. Але головне тут розмова. Історії, жарти, новини родини, футбол. День минає повільно, і саме в цьому суть.

You are new in Spain, and you do not know this. After lunch you stand up fast, because you have plans. Everyone looks at you, surprised. Your Spanish friend pulls you back into your chair and smiles. Sit down, she says. Where is the fire? The best part of lunch is starting now.

Ти новий в Іспанії і не знаєш цього. Після обіду ти швидко встаєш, бо в тебе є плани. Усі дивляться на тебе здивовано. Твоя іспанська подруга тягне тебе назад на стілець і посміхається. "Сідай," каже вона. "Куди ти поспішаєш?" Найкраща частина обіду тільки починається.